Dictum Wiki
Advertisement
słownik ukraińsko-polski
українсько-польський словник
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я
за зб зв зг зґ зд зе зє зж зз зи зі зї зй зк зл зм
зн зо зп зр зс зт зу зф зх зц зч зш зщ зь зю зя  

зчитати

akcent
зчита́ти posłuchaj
czasownik
1. sczytać (odczytać)
2. sczytać (porównać tekst przepisany z oryginałem)
pokrewne
rzecz. зчитування, зчитувач, зчитувачка, читання
czas. зачитати, зачитатися, зачитувати, зачитуватися, зчитувати, зчитуватися, перечитати, почитати, прочитати, читати
przym. зчитувальний
ims. зачитаний, зачитуваний, прочитаний

зчитувальний

akcent
зчи́тувальний
przymiotnik
1. sczytywalny (odczytywalny, czytelny)
2. sczytywalny (dający się porównać z innym tekstem)
odmiana
pokrewne
rzecz. зчитування, зчитувач, зчитувачка, читання
czas. зачитати, зачитатися, зачитувати, зачитуватися, зчитати, зчитувати, зчитуватися, перечитати, почитати, прочитати, читати
ims. зачитаний, зачитуваний, прочитаний

зчитування

akcent
зчи́тування
rzeczownik, rodzaj nijaki
1. sczytywanie (odczytywanie)
2. sczytywanie (porównywanie tekstu przepisanego z oryginałem)
odmiana
pokrewne
rzecz. зчитувач, зчитувачка, читання
czas. зачитати, зачитатися, зачитувати, зачитуватися, зчитати, зчитувати, зчитуватися, перечитати, почитати, прочитати, читати
przym. зчитувальний
ims. зачитаний, зачитуваний, прочитаний

зчитувати

akcent
зчи́тувати
czasownik
1. sczytywać (odczytywać)
2. sczytywać (porównywać tekst przepisany z oryginałem)
pokrewne
rzecz. зчитування, зчитувач, зчитувачка, читання
czas. зачитати, зачитатися, зачитувати, зачитуватися, зчитати, зчитуватися, перечитати, почитати, прочитати, читати
przym. зчитувальний
ims. зачитаний, зачитуваний, прочитаний
Advertisement